Богдан Хмельницький
Богдан Хмельницький
УкраїнаБогдан Михайлович Хмельницький – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Українського гетьманату (1648–1657). Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої.
Народився в Суботів, нині Черкаська область, зазначають 1595 або 1596 рік народження. Коли його хрестили, отримав відразу 2 ім’я – Богдан-Зиновій, але друге ім’я не використовував.
Михайло Хмельницький – батько Богдана Хмельницького служив у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. Історики досі сперечаються про його походження, припускають що він з села Хмільника/ Хмелева/Хмельного чи Хмелівки. Мати Богдана походила з козацького роду.
Навчання Богдана Хмельницького почалося в київській братській школі, після закінчення якої він вступає до Єзуїтський колегіум в Ярославлі. І надалі продовжує навчання у Львові. Опанував мистецтво риторики і письма, а також досконало володів польською мовою та латиною.
У 1620-1621 роках Богдан Хмельницький бере участь у польсько-турецькій війні, під час якої гине його батько, а він сам потрапляє в полон. Після двох років полону Хмельницькому вдається втекти (за іншими даними, був викуплений родичами). Після повернення до Суботова він записується в реєстрове козацтво.
Під час повстання козаків 1630-1638 років ім’я Хмельницького згадується при підписанні договору про капітуляцію, який був написаний рукою Хмельницького (він був генеральним писарем у повсталих козаків) і підписаний ним та козацьким старшиною.
У грудні 1647 року Богдан подався на Запоріжжя. Тут 19 квітня 1648 року був обраний козацькою радою гетьманом. Звідси звернувся він до всіх знедолених виступити на боротьбу з панами.
22 квітня 1648 року він виступив за свободу України. Перед цим кроком Хмельницький, як дипломат заручився підтримкою кримського хана, який пообіцяв йому допомогу. З того часу татари були союзниками Богдана Хмельницького на протязі усієї визвольної війни. Перемоги були свідченням полководчого таланту Богдана Хмельницького. Настав сприятливий час для народних виступів за волю України. Були виграні битви під Пилявцями (1648 р.), під Зборовом (1649 р.), під Батогом (1652 р.), під Жванцем (1653 р.). Та незважаючи на поразку через ханську зраду під Берестечком (1651 р.), Богдан Хмельницький проявив себе у цих битвах справжнім новатором і носієм передових ідей у воєнному мистецтві.
У 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством, згідно з якою Україна увійшла до складу Московської держави на конфедеративній основі, й скерована також проти Речі Посполитої.
1635 – за хоробрість був нагороджений золотою шаблею від польського короля Владислава IV. У 1644-1646 роках брав участь у війні Франції з Іспанією, командуючи більш ніж двохтисячного загоном козаків. Скориставшись відсутністю Хмельницького, польський підстароста Чаплинський, напав на його хутір і пограбував його. Безплідні спроби шукати відплати на суді призвели до того що Хмельницький підняв у січні 1648 року козаків на бунт, які проголосили його гетьманом.
Помер Хмельницький 6 серпня 1657 в Чигирині. Похований у Суботові, в Іллінській церкві, збудованій його коштом.
Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав Богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.
