Народилася 19 листопада 1917 року в Аллахабаді. Дочка Джавахарлала Неру, була єдиною дитиною (молодший брат помер маленьким). Батьки та інші родичі Індіри брали активну участь у політичній боротьбі за незалежність Індії, за що зазнавали переслідувань від колоніальної влади. Індіра з раннього віку теж долучилася до цього руху.

У 1934 році Індіра вступила в народний університет, а пізніше продовжила свою освіту в Швейцарії і Оксфорді

У серпні 1947 року Індія домоглася незалежності. Батько Індіри — Джавахарлал Неру, до того часу ставши вже символом нації, очолив нову державу. Ставши особистим секретарем батька, Індіра супроводжувала його у всіх зарубіжних поїздках і допомагала у вирішенні внутрішніх питань. Поступово вона виросла в самостійну політичну фігуру і в 1959 році була обрана головою правлячої партії Індійський національний конгрес (ІНК).

Як політична фігура Індіра Ганді заявила про себе в 1955 році, коли увійшла до керівництва ІНК; з 1959 року вона займала пост президента партії, в 1964-у — стала членом уряду Лала Бахадура Шастрі, а 19 січня 1966 року, по смерті Шастрі, — прем'єр-міністром Індії.

Не маючи суттєвої підтримки в лоні своєї партії, Індіра Ганді з невеликою перевагою виграла вибори 1966-го року, і лише в 1971-у стала безумовним лідером країни. Цього ж року вона санкціонувала збройну підтримку сепаратистського руху в Бангладеш (східній частині Пакистану), що сприяло зростанню підтримки Індіри Ганді і перемозі ІНК на парламентських виборах 1972 року.

Однак, роки її керівництва супроводжувалися падінням економіки, інфляцією і міжетнічними конфліктами. Звинувачення, висунуті проти Ганді Соціалістичною партією, привели до судового розслідування. У 1975 році Верховний суд Індії визнав Індіру Ганді винною у корупції і фальсифікації результатів виборів 1971 року і заборонив їй на шість років займатись політичною діяльністю. У відповідь на рішення суду Ганді оголосила в країні надзвичайний стан і санкціонувала масові арешти політичних опонентів.

У 1977 році Ганді програла вибори, і вийшла з ІНК, утворивши нову партію ІНК (І), з якою переконливо виграла вибори 1980 року і знову стала прем'єр-міністром Індії.

У 1984 році її було вбито власними тілоохоронцями-сікхами, як відповідь за криваве придушення сепаратистського сікського руху в штаті Пенджаб. Спадкоємцем влади у партії та країні став син Індіри Ганді Раджив.

З початком Другої світової війни, вони повернулися в Індію і незабаром одружилися. У 1944 році Індіра народила свого першого сина Раджива, а через два роки другого — Санджая.

Почесний доктор Університету Васеда та Київського національного університету ім.Шевченка, Почесний професор МГУ — Ганді була удостоєна Міжнародної Ленінської премії (посмертно).