Іспанець за походженням, Сальвадор Далі народився другою дитиною в родині. Його старший брат помер від менінгіту у віці 7 років. Маленький Сальвадор з’явився у 1904 році, через 3 роки після смерті першої дитини. Батьки дали хлопчику ім’я Сальвадор зовсім невипадково (Сальвадор у перекладі з іспанської означає «рятівник»). Вони вважали появу другого сина благословінням від Бога, дитиною, яка має втішити їх у скорботі за померлим старшим хлопчиком.

Трохи пізніше в родині з’явилася ще й дівчинка – Ана Марія Далі (Ana Maria Dali). Все дитинство брат та сестра були найкращими друзями. Вже у дорослому житті Ана Марія була постійно присутня у колі брата, вона була його музою, натурою для картин, а також й великою помічницею у всіх його побутових питаннях. Сальвадор був абсолютно не пристосований до побуту, таким чином його молодша сестра виконувала роль матері для вже дорослого художника.

Через буйну і неадекватну поведінку Сальвадора Далі у 15 років відрахували зі школи. Пізніше він закінчив школу з відзнакою.

Першу свою картину Сальвадор Далі намалював, коли йому було шість років. Це був невеликийімпресіоністський пейзаж, намальований олійними фарбами на дерев’яній дошці.
В 14 років в юного Далі відбулась перша персональна виставка в місцевому театрі. В цей період він наполегливо шукав свій стиль, практикуючись в імпресіонізмі, кубізмі та інших стилях живопису.
В 16 років Сальвадор вже не лише писав картини в різних стилях живопису, аде також й почав писати розповіді про великих художників, практикуючись також й в словесному жанрі. Цікаво, що коли однолітки Сальвадора з Академії мистецтв почали цікавитися популярним тоді напрямом імпресіонізму, Далі вже практикувався в кубізмі – адже те, що було новим для інших, для нього вже було пройденим етапом. Дуже багато часу він проводив в художніх музеях Іспанії, включаючи найвідоміший іспанський музей Prada.

Опинившись у Франції, в Парижі, Далі й тут продовжив своє знайомство з мистецтвом та музеями, побувавши в свою першу поїздку усюди, включаючи Версаль. Так почався французький етап життя та творчості митця. Він спілкувався з художниками Монмартру та певний час навіть жив тут. Зараз на Монмартрі знаходиться дім-музей Далі. 
В музеї Сальвадора Далі в Парижі знаходяться в основному його гравюри, певні скульптури та ескізи. Тим не менш, хоча тут зовсім не багато картин, музей досить атмосферний та чудово передає дух сюреалізму. 

В 1929 році Далі долучився до Клубу сюреалістів. Це повністю змінило його твочий шлях в майбутньому. Він обрав для себе сюреалізм. Але навіть для такого сміливого напрямку мистецтва, Далі був поза рамками. Пізніше він назвав свій напрям в мистецтві «параноїдально-критичною діяльністю». Виставка художника в Парижі мала успіх. 

Напевно немає таланту, який би не проявив художник, перебуваючи в США, Тут він працював й декоратором, й дизайнером, оформлював сцени в кіно, був ілюстратором та створював логотипи компаніям (наприклад, відоме лого Chupa-Chups). Також він спробував себе у фотографії та створював інсталяції та скульптури. Він писав картини та працював над текстами власного роману. Його енергії вистачало на багато проектів одночасно. За 8 років життя в Америці він створив надзвичайно багато. Навіт написав книгу, що стала однією з найкращих в колекції її автора – «Таємне життя Сальвадора Далі, написане ним самим».   

Цікавим фактом про Сальвадора Далі також є те, що він, в якійсь мірі, був винахідником. І ось деякі з його досягнень в цій області:

1. Пластикове крісло, яке застигає в точній відповідності з фігурою господаря.

2. Спільно з Крістіаном Діором в 1950 р Далі розробив і створив «костюм для 2045 року».

3. У грудні 1959 року в Парижі пройшла презентація овосіпеда (ovocypede). Це пристрої придумав Сальвадор Далі, а виготовив і зібрав інженер Лапарра. Овосіпед – це прозора куля, всередині якого закріплено сидіння для 1-ого людини. На овосіпеде Далі успішно шокував публіку своєю появою.

4. Ще Далі вигадав сукні з цікавими та різноманітними анатомічними накладками, в формі відповідає уявленням ідеалом жіночої краси. У цій сукні був один незвичайний елемент: додаткові грудей, які пристібаються до спини. Далі вважав, що вони зроблять повний переворот в моді.

5. Придумав накладні нігті з вбудованим маленьким дзеркальцем в кожному нігті, щоб виглядати.

Найвідоміша картина Сальвадора Далі – «Постійність пам'яті», відома також під назвою «М'які годинник». Далі придумав сюжет, дивлячись як плавиться від спеки шматок сиру.

У 1975 році художник Сальвадор Далі презентував свій фільм – «Враження від Верхньої Монголії». В цьому кіно митець розповідає про експедиції, метою яких були пошуки галюциногенних грибів. Робота настільки специфічна, що її можуть додивитися до кінця тільки критики, які і не таке бачили.

В 1929 році, в переламний момент свого життя, коли художнику було 25 років, він познайомився з Галою Елюар. Вона тоді була заміжня, старша за Далі на 10 років, мала дитину, але все це жодним чином не зупинило художника. Гала стала його музою, другом, коханкою, а пізніше й дружиною. Він писав картини – вона була його натурницею, він присвячував їй свій час – вона рятувала його від психологічної кризи. Без сумніву, якщо б не Гала, Далі не став би настільки величним художником. Через 5 років після знайомства, Гала все ж таки розлучилась зі своїм чоловіком та вийшла заміж за Сальвадора.

Протягом життя Сальвадор Далі багаторазово оголошував себе прихильником то однієї, то іншої політичної течії. Він був монархістом, анархістом, комуністом і навіть прихильником авторитарної влади.

Одного разу маестро відправив жартівливу телеграму румунському диктатору Чаушеску. В ній Сальвадор Далі нібито підтримував його. Румунська сторона не помітила підступу і опублікувала телеграму у газеті.

Тіло Сальвадора Далі замуровано у стіні музи Далі в місті Фігерас. Такою була остання воля ексцентричного художника.